Оксана Лопоха

  Робота «Присутність» досліджує пам'ять як стан, що існує поза конкретними подіями та образами. Пам'ять тут постає як відчуття, яке зберігається у формі, тілі та внутрішній рівновазі.

Композиція живопису побудована на симетрії, що символізує пошук стабільності та внутрішньої опори. Водночас у симетрії присутні зсуви та порушення, які нагадують, що пам'ять ніколи не є повністю сталою. Вона змінюється разом із тим, хто її носить.

Яскраві кольори, що виникають із темного тла, працюють як спалахи спогадів. Деякі з них світлі й теплі, інші — болісні та важкі. Краплі в образі сприймаються як сліди сумних переживань, що залишаються навіть після зникнення емоції.

Робота говорить про присутність спогадів у формі, про рівновагу між світлом і темрявою, між тим, що хочеться зберегти, і тим, що неможливо змінити. Утримувати цю рівновагу і є формою незалежності — правом лишатися собою тоді, коли зовнішнє прагне тебе змінити.